Схеми і методи лікування диспепсії телят
При поганих умовах утримання та несвоєчасному лікуванні диспепсії у телят швидко розвивається інтоксикація, яка різко погіршує стан здоров'я і часто призводить до загибелі.
Диспепсією називають хворобу молодих тварин, яка характеризується порушенням рухової, секреторної і всмоктувальної функцій шлунку і кишечника.
Причини появи диспепсії у телят з'ясовані недостатньо. Вважають, що причинами диспепсії у телят можуть бути неповноцінна годівля корів у період тільності, годування корів зіпсованим силосом (що містить масляну кислоту), запліснявілими кормами. Диспепсія виникає також при несвоєчасному годуванні новонароджених телят молозивом.
У хворих телят відзначають сонливість, відсутність апетиту, западання очей глибоко в орбіти, блідість або синюшність слизових оболонок, зниження температури вух і кінцівок, сухість носового дзеркальця, дуже частий і слабкий пульс, профузний пронос (кал при цьому сірого або блідо-жовтого кольору з гнильним запахом).
Для успішного лікування диспепсії у телят необхідно створити хороші умови утримання, забезпечити в приміщенні свіже повітря, суху підлогу. Протягом перших 12-14 годин телят тримають на голодній дієті, в цей час дають проносні засоби - касторове масло по 30-50 мл або глауберову сіль по 20-30 г в 10%-у розчині. В кінці періоду голодної дієти дають натуральний шлунковий сік коня в дозі 30-50 мл. У наступні дні його дають за 20 хвилин до годування 3 рази на день. При відсутності натурального шлункового соку застосовують 15%-й розчин цукрового піску в кількості 0,5-1 л на прийом.
Через 12-14 годин від початку голодної дієти випаюють половину норми молозива, а якщо теля старше 10 днів, то половину норми молока і дають ще розчин цукру. Через 8 годин після першої дачі молозива або молока випоюють ще половину норми тільки що надоєного молозива або молока, після чого дають ще розчин цукру.
Хороші результати дає застосування всередину йодинолу в дозі 1,0-1,5 мл на 1 кг ваги (50-60 мл теляті), розведеного в 50-100 мл кип'яченої води.
Для придушення розвитку в кишечнику гнильної мікрофлори вводять один із зазначених антибіотиків для телят (на 1 кг ваги): коліміцин 0,01 г, синтоміцин 0,02 г, біоветін 0,05 г, біоміцин 0,02 г. Поряд з антибіотиками раз на добу дають всередину сульфаніламіди (сульфазол, або фталазол, або сульфадимезин) в дозі 0,02-0,05 г на 1 кг ваги.
Щоб уберегти телят від захворювання диспепсією, потрібно тільних корів утримувати в хороших умовах і годувати доброякісними кормами. Коровам в останній період тільності ні в якому разі не давати запліснявілий корм, кислий силос, бавовняну макуху і морожену картоплю.
Першу порцію молозива випаюють теляті в першу годину після народження. Молозиво дають обов'язково в парному вигляді з соскової поїлки 4-6 разів на добу через рівні інтервали. Прокисле молозиво, а згодом і молоко теляті випоювати можна.
