Лікування корости у кішок потребує ізоляції хворої тварини
Лікування корости у кішок повинно бути строго регламентоване: не можна пропускати час чергової обробки. При неможливості дотримання графіку рекомендується госпіталізувати кішку у ветеринарну клініку, забезпечивши тим самим не тільки грамотний догляд, а й цілковиту ізоляцію.
Гладка і блискуча шерсть - ознака відмінного здоров'я кішки. Однак її густота може приховувати початкові ознаки корости - найнебезпечнішого захворювання шкіри, що супроводжується порушенням цілісності її покривів під впливом життєдіяльності мікроскопічних кліщів. Ознаки їх наявності в перший час після зараження не видно і проявляються тільки в міру поширення вогнища інвазії:
- лущення шкіри, поверхня якої покривається сухими лусочками, складками і червоними вузликами;
- випадання шерсті аж до утворення окремих лисих ділянок, які за відсутності своєчасного лікування зливаються в одну велику область, на пізніх стадіях перетворюючись в грубу кірку;
- поява наповнених гноєм горбків.
Найчастіше процес починається з голови в районі вух, очей, носа і шиї, надалі розповсюджуючись по всьому тілу тварини. Сверблячка не завжди супроводжує захворювання, при деяких видах корости вона відсутня. Вище перелічені ознаки з'являються при занедбаності ситуації. Їх можна запобігти, якщо вчасно звернутися до ветеринара при перших же симптомах:
- кішка стає дратівливою, неспокійною, менше лежить на одному місці, худне, втрачає апетит;
- її раніше ніжна шкіра стає грубою і нееластичною;
- шерсть втрачає колишній блиск і набуває недоглянутого вигляду, починає ламатися і випадати.
Для винесення діагнозу зішкріб з шкіри вихованця розглядається під мікроскопом, при інвазії в глибокі її шари застосовується біопсія. За результатами процедури ветеринар встановлює наявність корости у кішки.
В залежності від стадії хвороби і ступеня її впливу на тварину лікування корости у кішок може включати:
- ізоляцію від інших вихованців і дітей, для яких короста найбільш заразна;
- щоденні підшкірні ін'єкції, для чого призначається Івермектин або подібний лікарський засіб;
- застосування зовнішніх розчинів, мазей з обов'язковим включенням сірки або інших активних щодо кліща речовин;
- введення імуностимуляторів, які підвищують протипаразитарний ефект і попереджують повторну інвазію;
- використання антибактеріальних препаратів, показаних при запаленні пошкодженої шкіри;
- миття кішки спеціальними зоошампунем - обробка шкіри покликана видалити наявні на ній ороговілі лусочки, скоринки, кров та інші мертві частинки, щоб поліпшити проникнення в неї ліків і полегшити стан тварини;
- знищення або дезінфекція ліжка, іграшок, засобів догляду за вихованцем;
- введення в раціон кішки вітамінно-мінерального комплексу.
Прийом ліків повинен бути строго регламентований: не можна пропускати час чергової обробки. При неможливості дотримання графіку рекомендується госпіталізувати кішку у ветеринарну клініку, забезпечивши тим самим не тільки грамотний догляд, а й цілковиту ізоляцію.
