Мокнучий дерматит у собак - проблема для тварин з довгою шерстю
Спеціалісти часто називають мокнучий дерматит у собак «піотравматичним», тобто коли тварина травмує шкіру задля полегшення свербіння, самостійно сприяє розвитку і виникненню мокнучих екзем.
Найчастіше мокнучий дерматит спостерігається у собак з довгою шерстю та густим підшерстям. Чутлива шкіра короткошерстих порід собак теж схильна до цього захворювання. Найголовніша причина виникнення мокнучого дерматиту у собак – є локальна алергія на певний антиген. Локальна алергічна реакція може виникнути в результаті укусу комах (наприклад, бліх). Ця хвороба може з’явитися на тлі кліщової інвазії, атопії, харчової алергії, неналежного догляду за шерстю, вушної інфекції та подразнень шкіри колючими рослинами. До причин появи мокнучого дерматиту у собак можна віднести артрит, дисплазію, запалення і закупорку анальних залоз, дегенеративні хвороби суглобів.
Проявляється мокнучий дерматит у собак на боках тіла, голові, біля колінних суглобів у вигляді запалених, облисілих, округлих, вологих плям (екзем). Пошкодження шкіри часто супроводжуються облисінням і досить сильно турбують тварину. Тварини чухають, розлизують і викушують місця, що провокує розростання екзем і посилює роздратування шкірних покривів.
Спеціалісти часто називають мокнучий дерматит у собак «піотравматичним», тобто коли тварина травмує шкіру задля полегшення свербіння, самостійно сприяє розвитку і виникненню мокнучих екзем. Дане захворювання частіше проявляється у весняно-літній період.
Лікування мокнучого дерматиту у собак направлено на призупинення розростання екзем і точне визначення причин їх появи. Частіше появу екзем спричиняють блохи, якщо ж ураження шкіри помітні за вушними раковинами, тоді швидше за все причина криється у вушній інфекції. Якщо на стегнах і області ануса з’являються вологі лисіючі червоні плями, то це говорить про запалення анальних залоз.
Перед початком лікування мокнучого дерматиту у собак слід визначити і усунути причини появи захворювання. З метою місцевого лікування слід навколо ураженої ділянки вистригти шерсть і забезпечити доступ повітря до запалених тканин. Уражені ділянки тіла слід обробити протизапальним засобом (настоєм календули, алое вера, звіробою, розчином димексиду або нолвасану). Далі екземи слід обробити засобами з підсушуючим ефектом – тальк, цинкова присипка або мазь. Якщо тварину турбує сильний свербіж, тоді уражені ділянки шкіри можна обробити седативним засобом – димедрол, супрастин, тавегіл тощо. При дуже складних ситуаціях назначають протизапальні, знеболюючі засоби та антибіотики. Іноді назначають стероїдні препарати (гормональні).
