Отрута для гризунів і мишей випускається в найрізноманітніших формах
Сьогодні на ринку представлені хімічні засоби боротьби з гризунами в найрізноманітніших формах: суспензії, порошки, розчини, пасти, парафінові брикети, жирові та сахарно-борошні суміші, тощо.
Під хімічним методом боротьби з гризунами слід розуміти застосування отруйних речовин. Отрута починає діяти на гризуна при безпосередньому попаданні її в кишечник чи легені. Сьогодні на ринку представлені хімічні засоби боротьби з гризунами в найрізноманітніших формах: суспензії, порошки, розчини, пасти, парафінові брикети, жирові та сахарно-борошні суміші, тощо. Засіб для знищення гризунів може містити одну діючу речовину або суміш компонентів з додавання інертних наповнювачів, таких як тальк, крохмаль, дорожній пил і т.д.
Отруту для боротьби зі щурами та мишами за характером походження підрозділяють на рослинну і синтетичну. Більшого поширення здобули препарати синтетичного походження. Такі засоби об’єднують у дві великі групи, в залежності від специфічності їхньої дії на організм гризуна. Це засоби хронічної та гострої дії. При використанні препаратів гострої дії загибель шкідників спостерігається одразу після першого ж поїдання приманки. До таких засобів відносяться ті, до складу яких входить фосфід цинку. Ця речовина, попавши у шлунок гризуна, вступає в реакцію із соляною кислотою, що провокує утворення фосфористого водню, який далі потрапляє у мозок, кров та дихальну систему. Як правило, його кількість в приманці для знищення гризунів не перевищує 3 %. Такі засоби є менш небезпечними, у порівнянні з багатьма іншими, так як не викликають вторинних отруєнь у гризунів. Засоби із хронічною дією вводяться в організм щура в малих кількостях, поступово накопичуються та призводять до біохімічних змін в організмі гризуна і подальшої загибелі. До таких препаратів відносяться антикоагулянти з групи кумарину. Одноразове потрапляння цієї отрути в незначній кількісті не викликає отруєння. Лише багаторазове споживання антикоагулянту призводить до порушення функції згортання крові, збільшення проникності кровоносних судин, крововиливів та загибелі гризуна.
На сьогоднішній день найбільшого поширення здобули такі засоби для боротьби із гризунами, як:
· Харчові приманки (отрута змішується із харчовими продуктами, що привабливі для гризунів);
· Рідкі приманки у вигляді розчину чи суспензії отруйної речовини, що розводять у воді, молоці чи інших подібних рідинах;
· Газоподібні отрути забризкують в нору гризунів;
· Порошкоподібні засоби застосовують для зрошення стежок, виходів з нори та шляхів переміщення гризунів.
Сьогодні найчастіше застосовуються харчові отруйні приманки. За вмістом вологи їх умовно можна поділити на сухі та зволожені. Гризуни значно краще поїдають зволожені приманки, але псуються вони швидше.
