Плями на шкірі собаки - головна ознака трихофітії
Стригучий лишай у собак безперешкодно може перейти і до людини, тому кожен власник має знати основні ознаки прояву, методи діагностики та лікування трихофітії.
Трихофітія – шкірне захворювання, що дуже поширене серед тварин. Воно викликається грибками роду Trychophiton і Microsporum. До захворювання схильні і тварини, і люди. Спори збудників лишаю досить довгий час зберігаються в навколишньому середовищі. Потрапивши на шкіру, вони починають активно розмножуватися в епідермісі, пошкоджують волосяні цибулини. В результаті волосся випадає, утворюючи алопеції. Також можливе їх облямування на висоті 2-3 мм (виглядають, як ніби зістрижені). Тому називається такий лишай «стригучим». Само собою, стригучий лишай у собак безперешкодно може перейти і до людини.
Джерелом інфекції являються бродячі тварини. Також інфікування відбувається, якщо використовувати заражене спорядження, миски, іграшки, щітки, і навіть через вуличний пил. Уражаються всі частини тварини, в тому числі кігті.
У процесі розвитку хвороби межі алопеції збільшуються, уражені ділянки тіла покриваються скоринкою і сильно сверблять. В ушкодженій шкірі через постійне розчісування тварин розвивається вторинна інфекція.
Як проявляється лишай у собак? До ознак захворювання слід віднести:
· зміна поведінки тварини (занепокоєння, відмова від їжі, млявість);
· поява червонуватої висипки на ураженій ділянці, що супроводжується сильно свербить;
· посилене випадання шерсті на уражених ділянках у вигляді плям;
· витікання гною і утворення кірок, жирних на дотик;
· можливий фолікуліт та фурункульоз.
Якщо Ви помітили ознаки лишаю у собаки, тоді необхідно вжити заходів обережності, так як хвороба швидко передається людині. Найбільш часто схильні до небезпеки діти, люди похилого віку та з ослабленою імунною системою. Собаку необхідно ізолювати від домочадців. Якщо в будинку живуть ще тварини, то вони піддаються огляду і лікування лишаю.
Інкубаційний період при трихофітії варіюється від 8 до 30 днів і залежить від стану імунної системи тварини.
Встановити наявність захворювання можна не лише за плямами на шкірі собаки, але й спеціальними діагностичними методами. Це посів проб ураженої ділянки тіла, ЛД-діагностика (лампи Вуда), аналізи крові і сечі для виявлення пригніченості імунітету, мікроскопія ураженої шерсті.
Успіх в лікуванні лишаю визначається комплексним підходом і ранньою діагностикою. Схема лікування та дозування препаратів визначаються ветеринаром. Не варто самостійно застосовувати ліки через велику ймовірності передозування і погіршення стану тварини.
З метою лікування стригучого лишаю у тварин призначають: протигрибкові мазі, спреї, шампуні, до складу яких входять такі компоненти, як міконазол або клотримазол; антибактеріальні препарати (у випадку сильно запущеної хвороби); вакцина від стригучого лишаю (наприклад Вакдерм, Поливак). Крім специфічних ліків, курс лікування стригучого лишая у тварин також включає прийом пробіотиків, антигістамінних препаратів, імуномодуляторів, гепатопротекторів, вітамінно-мінеральних комплексів.
Для запобігання злизування собакою медикаментів з тіла можна застосувати захисний комір, який обмежує доступ тварини до ран.
У період лікування хворого улюбленця важливо дотримуватися особистої гігієни і використовувати гумові рукавички, дезінфікувати руки. Також в обробці потребує квартира, будинок, вольєр, де утримується тварина, предмети догляду, посуд, спорядження (нашийники, повідець, намордник). Меблі, килими, вентиляційні отвори можна обробити парою з хлоргексидином, інакше можливе вторинне інфікування.
