Сечокам'яна хвороба у собак і кішок – небезпечне захворювання, що вимагає негайного лікування
Частіше сечокам'яна хвороба виникає у кішок, ніж у собак, і переважно у тварин похилого віку. Які причини виникнення цього захворювання та якими симптомами проявляється, розповідається у статті.
Уролітаз - сечокам'яна хвороба у кішок і собак, в результаті якої виникає утворення каменів у сечовому міхурі та нирках, які можуть затримуватися в уретрі та просвіті сечоводів. Частіше сечокам'яна хвороба виникає у кішок, ніж у собак, і переважно у тварин похилого віку. Більшість сечових каменів локалізується у міхурі (95%), менше – у нирках. Існують дані, що загибель від сечокам'яної хвороби більша серед кішок, ніж собак. Частіше утворені камені мають тип струвіту – це магній та амоній фосфати, рідше – кальцій оксалат.
Сечокам'яна хвороба у собак і кішок виникає внаслідок високої щільності сечі, що зумовлена неправильним харчуванням – із великою кількістю сполук фосфору. Причиною може бути підвищена активність умовно-патогенної мікрофлори, яка виділяє нерозчинні солі, які об’єднуючись із білковою основою уроліту формує камінь. Проявитися хвороба може у підвищені частоти сечовипускання та розвитку інфекції. Особливу роль у появі сечокам'яної хвороби у кішок і собак відіграє надмірна вага, мала фізична активність, породна і статева схильність.
Сечокам'яна хвороба у собак і кішок проявляється наступними симптомами: зменшення апетиту, пригнічений стан, часте сечовипускання, постійне вилизування уретри, неможливість тримати сечу (тварина мочиться малими порціям у будь-якому місця), странгурія (болюче і часте сечовипускання), гематурія (кров’яні домішки у сечі).
Якщо Ви помітили хоча б деякі симптоми із вищезгаданих, повинні негайно за допомогою звернутися до ветлікаря. Варто пам’ятати, що для тварини сечовипускання супроводжується больовим відчуттям і викликає муки, а відсутність виділення сечі більше одного дня може загрожувати його життю. У важких випадках тварина гине внаслідок сечового перитоніту та розриву сечового міхура. При відсутності діурезу протягом доби свідчить про розвиток ниркової недостатності.
Суть лікування сечокам'яної хвороби у кішок і собак заключається у проведенні катетеризації сечового міхура і проведенні відповідної операції: цистотомії чи уретростомії. Аби уникнути рецидиву спеціалісти рекомендують тривалий час дотримуватись строгого дієтичного харчування, періодично проводити лабораторне дослідження сечі та УЗД дослідження.
Важливо знати, що сечокам'яна хвороба у кішок і собак є небезпечним та частим захворюванням. При появі перших її симптомів потрібно негайно звернутися до ветеринарного лікаря для визначення точної причини появи та призначення ефективного лікування.
