Шкірні захворювання собак.
Одна з найпоширеніших патологій у собак - це захворювання шкіри собак. Причини виникнення та особливості проявів хвороб шкіри собак дуже різноманітні.
Шкіра - життєво важливий орган. Вона виконує такі функції, як: обмеження організму від зовнішнього середовища, захист від механічних, фізичних і хімічних пошкоджень, вироблення поту, шкірного сала, рогової речовини. Також шкіра собак регулює температуру тіла, служить бар'єром крові, жиру, води, солі. На здоровій шкірі собак в нормі знаходиться велика кількість бактерій. В певних умовах окремі мікроби, активізуються і вражають глибокі шари шкіри собак, що призводить до утворення запалення. Піодермії можуть розвиватися внаслідок порушення цілісності шкіри собак (поранення, ектопаразити), порушення захисного жирового шару (часте купання, місцеве застосування медикаментів, поганий догляд), змін у складі нормальної бактеріальної флори на фоні захворювань внутрішніх органів.
Шкіра собак дуже часто піддається такому шкірному захворюванню собак, як дерматит - запалення дерми (другого шару шкіри собак), розташованої під верхнім шаром - епідермісом. При дерматиті всі функції шкіри порушуються, що може призводити до системних розладів. Часто виникають також грибкові шкірні захворювання собак. Дерматофітоз або лишай, частіше розвивається при зараженні спорами грибів роду Microsporum і Trichophyton. Також серед шкірних захворювань собак зустрічається ураження грибком Malаssezia (пітіроспороз) частіше проявляється в області слухових проходів, що провокує виникнення отитів, губних складок, підборіддя. Характеризуються себореєю, хронічними вологими виділеннями.
Шкірні захворювання собак викликаються також паразитами. Ектопаразити (блохи, волосоїди, воші, осінні трав'яні кліщі, хейлетієлли, іксодові кліщі), саркоптоз (короста), демодекоз. При ураженні ектопаразитами виражений свербіж. На тілі тварини можна виявити самих паразитів. Саркоптоз викликається мікроскопічними внутрішньошкірними кліщами і характеризується сильним свербінням. Демодекоз відрізняється сильною або помірниою сверблячкою, алопецією.
Алергічні шкірні захворювання собак проявляються сверблячкою, алопецією внаслідок розчесів, мокнучими екземами. Алергічний контактний дерматит розвивається, якщо є алерген (текстильні волокна, барвники, пластмаса (миски для корму), шампуні, протиблошинні нашийники, дезінфікуючі засоби і т.д.), а також в результаті контакту зі шкірою собаки. Ендокринні шкірні захворювання собак можуть бути викликані надмірним або недостатнім виробленням якогось гормону. Причиною виникнення такого роду хвороб шкіри собак, може бути порушення функції щитовидної залози, кори наднирників, статевих залоз.
Зустрічаються також шкірні захворювання собак, пов'язані з порушенням годування. При дефіциті цинку, незамінних жирних кислот або занадто великому вмісті кальцію в їжі виникають такі шкірні захворювання собак. При цьому прояви мають різний характер - від зміни кольору шкіри собак і шерсті, до появи мокнучих екзем.
Аутоімунні хвороби шкіри собак проявляються сверблячкою, висипом, локальними запаленнями. Симптоми прояву цих хвороб шкіри собак такі - нестерпний або помірний свербіж, внаслідок чого відбувається самотравмування (тварина пошкоджує собі шкіру, з'являються подряпини, кірочки). На шкірі собак з'являються різної величини полущені бляшки, облисіння, почервоніння, лущення. Якщо в пошкоджену шкіру собак потрапляють мікроби, хвороба собаки ускладнюється запальної реакцією і нагноєнням, що надалі ускладнює виявлення першопричини захворювання і лікування собаки. Сверблячка відсутня або є вкрай рідкісним симптомом при дерматитах, викликаних гормональними порушеннями, а також при лишаї у собаки.
Всі гормональні порушення шкіри собак характеризуються загальними властивостями. Це хронічний перебіг, виникнення симетричних облисінь або симетричних гіперпігментованних ділянок шкіри, вугрів, стоншення шкіри собак, лупа. Сверблячка за даних шкірних захворювань собак - вкрай рідкісний симптом і виникає при ускладненнях.
