Стафілококовий дерматит у собак: класифікація та лікування.
У статті розглядаються форми стафілококового дерматиту у собак, його класифікація залежно від глибини ураження дерми і методи лікування.
Стафілококовий дерматит у собак (піодермія) - одна з найбільш поширених хвороб, хоча досить погано вивчена. Деякі практичні лікарі, в силу недостатньої інформації про дане захворювання, ставлять помилковий діагноз і призначають малоефективні курси лікування. Стафілококовий дерматит у собак пов'язують з наявністю на шкірі тварини коагулазопозитивного стафілокока різних видів: St. aureus, St. albicans, St. Intermedium. Розрізняють дві форми стафілококового дерматиту у собак:
- Захворювання є секундарною інфекцією, що ускладнює перебіг різних дерматитів, які викликані травмами, ендо- і ектопаразитами, гормональними змінами, порушенням вітамінного і мінерального обміну, імунологічними дефіцитами, анатомічними особливостями. Найчастіше ліквідація чинника токсичної дії стафілококів призводить до клінічного одужання.
- Хвороба є самостійним генералізованим захворюванням, що вражає не тільки шкірні покриви.
Стафілококовий дерматит у собак часто супроводжується отитом, розчесами, набряком, ексудацією, виділеннями з статевих органів. Також захворювання може ускладнюватися запальними процесами в параанальних залозах і кон'юнктивітами. Найбільш частою причиною генералізованого стафілококового дерматиту у собак є імунодефіцит - це стан, коли активність імунологічних реакцій знижується, провокуючи порушення опірності до дії стафілококових токсинів. Дві форми прояву захворювання не мають різкої межі, секундарне стафілококове ускладнення часто переходить в генералізовану форму.
Залежно від глибини ураження дерми стафілококовий дерматит у собак поділяється на поверхневий, неглибокий і глибокий. При поверхневому стафілококової дерматиті у собак спостерігаються неглибокі ерозії, невеликий свербіж, ексудація і нашарування грануляцій, при цьому уражені ділянки болючі. При неглибокому стафілококовому дерматиті у собак в патологічний процес втягуються всі шари епідермісу і поверхневі структури волосяних фолікулів. Також спостерігається виникнення пустул. Глибокий стафілококовий дерматит у собак характеризується залученням в запальний процес не тільки епідерми і волосяних фолікулів, а й підшкірної клітковини і дерми. При цьому відбувається руйнування фолікулярних стінок та утворення фурункульозних вогнищ. Ця форма захворювання є досить важкою і супроводжується фурункульозом, збільшенням регіональних лімфовузлів, виразкою, сильним ексудативним процесом, можливий підйом температури.
Після результатів лабораторних аналізів ставлять діагноз про форму стафілококового дерматиту у собак і приступають до лікування. При легких формах лікування є симптоматичним: обробка шкірних поранень підсушуючими і антимікробними засобами, застосування знеболюючих (при свербінні) і антиалергічних препаратів. Досить широко поширена антибіотикотерапія при лікуванні стафілококового дерматиту у собак, хоча її ефективність сумнівна. Одним з найбільш ефективних методів лікування стафилококоза є специфічна імунотерапія. З цією метою використовуються стафілококовий анатоксин, бактеріофаг і стафілококовий антифагін.
